Закохана темрява
ніколи того світла не побачить.
Вона щезає і від цього плаче
сльозами світла – тихо та прозоро.
Але вже знає: світло зараз прийде –
таке нестерпне і таке кохане,
і в ньому ніч розчиниться так скоро.
І темрява полегшено зітхає.
Свидетельство о публикации №124021805813
хоть и не видела ни разу
красы слепительного дня,
И капли слёз её, как стразы,
в преддверьи светлого огня,
Когда, прояснив небосвод,
забрезжит первое свеченье,
она, предчувствуя восход,
всей грудью глубоко вздохнёт
и растворится с облегчением .
Ольга Новикова 2 01.02.2026 22:07 Заявить о нарушении
Татьяна Ильина-Шумкина 02.02.2026 12:38 Заявить о нарушении
Ольга Новикова 2 02.02.2026 21:19 Заявить о нарушении
"Поспишаймо здалека в тот край,
Дэ умиють вично нас чекаты...
Дэ б не був ты, друже, пам'ятай,
Журавли и ти летять до хаты.
Мы все ридше пишемо листы,
И витаем поспихом из святом,
А лита за нами, як мосты,
По яким нам бiльше не ступаты.
Ольга Новикова 2 02.02.2026 21:24 Заявить о нарушении
Микола Томенко (*25 травня 1937, Ярославка Шполянського району, Черкаська область — 29 серпня 2017, Київ) — український поет, прозаїк, драматург, публіцист, журналіст. Лауреат Міжнародної премії імені Гулака-Артемовського, імені Василя Мисика (1996), імені Дмитра Луценка (2010).
У книзі «Подробиці життя Нікіти Воронцова», написаній Аркадієм Стругацьким під псевдонімом С.Ярославцев, цитується пісня, створена на вірш Миколи Томенка «Поспішаймо».
Татьяна Ильина-Шумкина 02.02.2026 21:55 Заявить о нарушении