Налий мені чаю із крапелькой рому.
Хоч малість така мене не сп'янить,
Створивши умови затишного дому,
Думок хід, розкиданих, угомонить.
Твій котик прихильно стрибнув на коліна.
Мабуть, він відчув - є співзвуччя двох душ.
Чи зрозумів - почуття все ж нетлінні,
І ти для мене, колишній, та "муж".
Я в домі твоєм(у) не хозяйка, а гостя,
Мені так душевно, приємно, тепло...
Знайомий рушник, мною вишиті грона,
Як боляче - щастя повз нас все ж пройшло.
Налий менi чаю iз крапелькой рому
© Copyright: Тамара Ненчина, 2024
Свидетельство о публикации №124021704175
Свидетельство о публикации №124021704175
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.