Я зов, я виклик, я печаль,
я перехрестя і дорога,
де на узбіччях чорноталь,
а при кінці рілля розлога.
Я мова, пам'ять, я капшук,
в якому сіль і хліб і порох.
Най мій підбір з'їдає брук,
в моїх очах інакший сполох.
Босоніж, прямо, навпростець,
через незмірні перешкоди,
мені нести свій прапорець
від непокори, до шаноби.
Світлина: Михайло Дерегус. Три явори
про чорноталь сполох та прапорець
© Copyright: Цветков Александр, 2024
Свидетельство о публикации №124021603903
Свидетельство о публикации №124021603903
Рецензии
