Як боляче ночами засипати,
І думати, що десь твій син не спить.
Як боляче на людях притворятись,
Що ти жива, хоча душа кричить.
Як хочеться дітей уберегти,
Своїм крилом прикрити і зігріти.
Щоб там на полі спасали молитви,
Бо тільки їм завдячуєм за право жити.
Як боляче ночами, бо ти думками там,
Там, де свистят під небесами кулі.
І огортає душу сум, як той туман,
Бо не такої для сина ти бажала долі.
Не ті ти двері хотіла, щоб відкрив,
Бо там немає правди, там все з обману.
Бо так хтось захотів, бо так рішив,
Щоб матері на серці відкрити живу рану!!!
Важка доля матер в
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2024
Свидетельство о публикации №124021506882
Свидетельство о публикации №124021506882
Рецензии