Вже третій рік війни… Що буде далі?
Чого чекати на своїм шляху?
Чи знову будуть дні, як барви збляклі,
В полоні болю, жаху і страху?
І де набратись сили, щоб терпіти
Митарства, довгі ночі у думках,
Щоб від журби в час лиха не тремтіти
З прокляттям на безрадісних вустах?
Щодень в душі – все менше оптимізму,
Все більше втоми, гострих хвилювань,
Тривог, коли життя приносить звістку
Про наслідки жорстоких руйнувань.
Як далі жити без надій і віри?
У серці – туга, відчай і пітьма,
Душа не чує навіть голос ліри
І плавиться, як трепетна свіча…
Як далi жити
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124021304137
Свидетельство о публикации №124021304137
Рецензии