Любила лютий
Бо він насправді – не страшний:
Буває і гучний, і буйний,
Та все ж частіше він – ясний.
У лютому – у домі тепло,
Є чай гарячий, пироги,
І на душі, і в серці легко,
Немає страху самоти.
У лютому повітря чисте,
Вже відчувається весна,
Голубить погляд небо мирне…
Та тишу знищила війна…
У лютому прийшла кривава
І спокій кинула у вир!
Сніг окропила крові барва!
Ненависть вдарила під дих!
Вже третій рік вирує лютий!
Тремтить від холоду душа!
А вітер не стихає тужний…
Бринить напружена струна…
Свидетельство о публикации №124021304127