На березі широкого Дніпра,
де Канева високі,горді кручі
видніється Тарасова гора
щоб чув поет,як знов"реве ревучий".
Щорічно приїзджає до поета
дорослі і багато дітвори,
життя його,яскраве мов комета,
всі їдуть до Чернечої гори.
Збулися Кобзаря слова пророчі
рядків,яких писав він "ЗАПОВІТ",
стоїть Тарас і дивиться нам в очі
його слова, весь пам'ятає світ.
Для України,може це знамення
писав для нас, Шевченко "ЗАПОВІТ",
слова віршів,це наше сьогодення,
хоч пролетіло вже чимало літ.
На Чернечій горі завжди неба блакить,
а вночі знов яснітимуть зорі,
у підніжжя гори,де Шевченко стоїть
живі квіти не в'януть ніколи...
Пишу свої вірші я для душі,
читайте їх в гімназіях і школах,
вивчайте всі Тарасові вірші,
мій також не забудьте вірш ніколи.
Кобзарев
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2024
Свидетельство о публикации №124021106103
Свидетельство о публикации №124021106103
Рецензии
