Відпущена любов моя нестерпна
Вернулась несподівано назад
З гарячсго свого хмільного серпня
В тверезий мій холодний листопад.
Сказала: "Ми нікому не потрібні.
Романи марні обминають нас".
Згадала жовті жовтні, срібні квітні,
Останній травень. Ми втрачаєм час.
Та був це тільки сон та глупі мислі.
В кімнату другу зазирнув, а там
Сиділа ти, зігнувши ноги в кріслі,
Тримала Фіцджеральда другий том.
Від книги відірвалась, привіталась.
"Вернулась?" - запитав я навпростець.
"Я? Ні. Романа я не дочитала.
Цікаво, думаю, який кінець?"
Недочитаннй роман
© Copyright: Анатолий Малиновский 2, 2024
Свидетельство о публикации №124021006410
Свидетельство о публикации №124021006410
Рецензии