Ще будуть тихi вечора i тихi ранки...
до рук твоїх пригорнеться тепло
І наче марево побачиш скрізь світанки
лице коханого свого
Всього лиш мить...і серце зрозуміє
усю красу його заплаканих очей
І тихо, тихо радісно повіє
в лице твоє весняний теплий день.
Свидетельство о публикации №124021003145
ВеснЯний подих в душу віднесе...
І знову покохаєш до нестями,
Забувши біля милого про все...
Сліпа любов не винесе прозріння,
Лише помножить голі відчуття.
Здається зрада виперла коріння,
Занапастивши вишите життя.
Солодка пристрасть згубна, мов отрута,
Спокуса чар - майбутній пустодзвін.
І лиш її спустошлива покута
Ковтає почуттів колишніх тлін.
Як на мене, Ваша "солов'їна"... так нічого. Та й реакція - миттєва. Не дуже впевнений в правильності продовження теми, але спонуки від читання Вашого твору - таки навіялись.
Дякую за емоції. Коли не проженете, ще навідаюсь. Якщо "зачіпить" наступна робота, залишу сліди свого перебування у вигляді коментаря при Вашій творчій майстерні.
Запрошую і Вас завітати у мої віршописні володіння. Можливо і котрась з моїх речей прийдеться Вам до смаку.)))
З неодмнною повагою до творчої особистості
просто А.К.
Андрей Королёв 7 14.02.2024 21:45 Заявить о нарушении