Проймає жаль
А тут уже спішить весна,
На роздум не марнує часу.
Веде її вперед мета:
Солодкий подих ренесансу.
Зима не робить жодних спроб,
Щоб відродити щось чудесне…
Сьогодні знов – не сніг, а дощ,
Повітря, як весною, тепле.
Невже не стримати цей шал?
Звичайно, без морозів краще.
Чому ж тоді проймає жаль,
Коли дощить і небо хмарне?..
Здається, що важливе щось
Душею втрачене назавжди.
Щось не звершилось, не збулось,
Немов розтали крихти правди…
Проймаe жаль
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124020206451
Свидетельство о публикации №124020206451
Рецензии