Мій чоловік ну до чого цікавий...
То любить до безумства, а то ні.
Піду на кухню й заварю я каву,
Як звати чоловіка? Не скажу, так, нік!
Не буду злитися, не буду сумувати,
Займуся кавою, вдихаю аромат...
А потім я піду відпочивати,
А чоловік мій... той ще експонат!
Хотіла б спати, та не в змозі спати,
Ну що сьогодні? Де він заблукав?
Як я могла такого покохати?
Та покохала, він так цілував!..
Не дінеться ніде, прийде додому,
Бо він у мене трудоголік, так.
Прийшов, дивлюся, бачу в ньому втому...
Рідненький мій, мій світлячок, маяк!
02.02.2024
Покохала...
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2024
Свидетельство о публикации №124020200125
Свидетельство о публикации №124020200125
Рецензии