Мені сьогодні - шістдесят один,
поздоровляють діти,рідні друзі,
ще крутиться життя старенький млин,
та видно сонце вже на виднокрузі.
І хоч думок у голові рої
і стукає серденько,так шаленно
гадаю,що усі роки свої,
прожив я на цім світі недаремно.
Частенько я життям не дорожив,
та старість у моє віконце стука,
не зупинити часу,що прожив,
але Господь мені послав онука.
Життя прожить-не поле перейти,
не треба часу гаяти даремно
обов'язково треба далі йти,
хоч і настали вже часи буремні.
І мабуть долі-це щасливий знак,
мов запаху п'янкого ніжний трунок,
мого життя ще крутиться вітряк,
мені від Бога кращий подарунок.
Мов журавлів летить у вирій клин.
так спогади поринули в минуле,
не зупинити вже років цих плин,
мов мить,що непомітно промайнула.
Коли у полі зацвітуть волошки,
бо є,- ще рими у моїй душі,
про всі свої пісні і про гармошку
для Вас ще напишу свої вірші.
День народження
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2024
Свидетельство о публикации №124013004799
Свидетельство о публикации №124013004799
Рецензии