Ти дотепер соромишся мене.
Не знаю, що казати, як триматись...
Торкатися тебе? Чи не торкатись?
А пристрасть не минає. Й не мине.
І люблю квітів сорому твого
Пахучий аромат, що не зів'яне,
І пристрастю тверезий я і п'яний,
і ти п'янієш з дотику мого.
Соромся, не соромся, будь така,
Якою бути хочеш саме зараз...
Жіноча сором'язливість – примара,
коли тремтить до вуст твоя рука...
Ти дотепер соромишся мене
© Copyright: Миклош Форма, 2024
Свидетельство о публикации №124012705660
Свидетельство о публикации №124012705660
Рецензии
http://stihi.ru/2024/01/27/6529
Приветствую, Миклош!..)
Прочла с удовольствием - вот итог этого... судить тебе, как получилось:)
С благодарностью за оригинал,
Светлана
Светлана Груздева 27.01.2024 19:29 • Заявить о нарушении
Приветствую, Миклош!..)
Прочла с удовольствием - вот итог этого... судить тебе, как получилось:)
С благодарностью за оригинал,
Светлана
Светлана Груздева 27.01.2024 19:29 • Заявить о нарушении