Живу душею

Мені казала мати щовесни:
"Не закохайся згарячу, дитинко.
Життя - не різнокольорові сни,
Не вишита рожевим скатертинка."

Коли душа в тривозі забринить,
То захолоне серце, мов льодинка.
Лише порою, коли завеснить,
Вона стає легкою, мов пір"їнка.

Життя бува - барвисті килими
І як веселка подих нам тамує.
Бува тернисте, повне невезінь...
Живу душею. Кожен день ціную.


Рецензии