Колись і нас не стане на землі,
і як би не жорстоко не звучало,
але це- правда хочемо,чи ні
таке життя,і нас воно обрало.
В одну секунду тут залишимо усе,
і всіх,кого ми завжди так любили,
все дороге,безцінне і просте,
чим за життя сміялись і раділи...
Але все буде в світі,як було,
і сонце зійде так,як завжди сходить,
весною знов розпуститься стебло,
але життя,воно колись проходить...
А ми живемо,ніби назавжди...
все відкладаючи на завтра,чи на потім
і спішимо не знаючи куди
віддаючи проблемам і роботі...
Через дрібниці сваримо дітей,
і нарікаємо на сонце і негоду,
так часто ображаємо людей,
шукаємо то привід,то нагоду...
А нас колись не стане на землі,
цього нажаль нікому не змінити,
та доки ми ще тут,і ми живі,
добро давайте будемо робити.
Законом рн сть життя
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2024
Свидетельство о публикации №124012306242
Свидетельство о публикации №124012306242
Рецензии