из С. Есенина. Голубая кофта. Украинский перевод

Голубая кофта. Синие глаза.
Никакой я правды милой не сказал.

Милая спросила: "Крутит ли метель?
Затопить бы печку, постелить постель".

Я ответил милой: "Нынче с высоты
Кто-то осыпает белые цветы.

Затопи ты печку, постели постель,
У меня на сердце без тебя метель".

_________________________________


Кофточка блакитна. Очі-небеса.
Я ж коханій правди так і не сказав.

Мила запитала: «Сніжно увсебіч?
Постелити б ліжко, розпалити піч».

Відповів я милій: «Зараз угорі
Хтось фарбує землю в білі кольори.

Розпали ти грубку, ліжко розстели.
Бо без тебе серце замели сніги».


Рецензии