Я не виню в своїм житті нікого
хоч в цьому також є моя вина,
не все залежить часто від самого
та вийде мабудь розповідь сумна.
Хотів,мене в житті ,щоб розуміла,
щоб в нас було одне життя на двох
та за роки,ти так і не зуміла
хоч мабуть так розпорядився Бог.
Незнаю чи колись її кохав,
чи може це приснилось,чи здалося,
за це не раз себе в житті я кляв,
життя,мов сніп пшениці розплелося.
Незнаю,як на світі можна жити,
хоч мабуть так влаштоване життя,
як можна разом жити,й не любити,
коли, у двох, відсутні почуття?
Життя мабуть прожив,чи так здалося,
живем в одній оселі,мов чужі,
чуже між нами тужить безголосся,
нема взаєморозуміння у душі.
Я не виню в своїм житті нікого,
всі ці роки не жив,а існував,
хоч це життя назначене нам Богом,
жалкую,що життя час змарнував.
С мейне життя
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2024
Свидетельство о публикации №124012202720
Свидетельство о публикации №124012202720
Рецензии