Стрічай Білозір'я сьогодні мене
стрічай свого вірного сина,
тривожно і радісно серце щемить
у ці незабутні хвилини.
Ласкаві обійми розкрили поля
дерева розкинули шати,
за тим поворотом побачу знов я
причілок знайомої хати.
І дзвону церковного голос дзвенить
так радісно сонце сіяє,
а поряд із брамою мама стоїть
знов сина у гості чекає.
Село моє рідне,родючих ланів
в тривалій розлуці з тобою,
завжди пам'ятаю твоїх трударів,
твоїх партизанів-героїв.
Колись я тут босим ходив по землі,
був учнем старанним у школі,
навчили любити свій край вчителі
й село не забув,щоб ніколи.
А потім покликало місто мене
зустрів там дружину і друзів,
а роки життя невгамовно жене,
та мабуть,не час для ілюзій.
Я знов повернувся у рідне село
бо є певний час для дозвілля,
цілюще для мене води джерело,
люблю так тебе, Білозір'я.
Побачення з Б лоз р ям
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2024
Свидетельство о публикации №124010902893
Свидетельство о публикации №124010902893
Рецензии