И вже осинь заглянула в дим

                И вже осинь заглянула в дим. Писня

                Серпень сумно ступыв на пориг
                Чередою стежин и дориг,
                Що полынулы в безвисти свит,
                Щоб знайты там прытулок вид бид.

                Прыспив.
                И вже осинь заглянула в дим.
                Поселылась у серци моим,
                Розтрывожила снип сывыны,
                Стереже розхвыльовани сны.
                Я серпневому дыво-саду
                В свою осинь замрияно йду
                И зрываю дозрили плоды -
                Моих рук повсякденни друды.

                Тилькы витер легенько зитхнув
                И кудысь в своих справах майнув,
                Хвостык лита догнаты спишив,
                Тыхый смуток на серци лышив,
                Прыспив,

                Я на серци вгамовую биль,
                Лыш згадаю пьянкый литний хмиль,
                Як же швыдко це лито пройшло,
                Чи прыснылось, чи дийсно булО.
                Прыспив.
                2023г.

 
      
 

    


Рецензии