Приигадую далеку літню пору,
коли да нас учитель завітав,
білила мама хату із надвору
а я старанно в хаті підмітав.
У пам'яті не зітруться ніколи
урочисто промовлені слова:
"Пора Сашкові Вашому до школи",
цей день,немов сьогодні ожива.
Зітхнула мама лагідно,лукаво:
"Куди йому,воно ж таке мале",
і теплими,ласкавими руками,
незвично приголубила мене.
"Він хлопець бойовий,чого
журитись,
а що малий,то зайве,не біда?",
всміхнувся вчитель:"В школі
хочеш вчитись?",
я відповів йому бадьоро:"Да".
...Були в житті і радощі і болі
і гризло запізніле каяття,
як згадую дитинство,маму,школу
неначе знов всміхається життя.
Пора до школи
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2024
Свидетельство о публикации №124010502829
Свидетельство о публикации №124010502829
Рецензии