Я знаю Вас давно, бо повсякчас
Жили в мені уявою палкою.
Я певвен був, що стріну Вас такою,
Яка Ви є, - і ось зустрів я Вас.
Та доля не звела докупи нас -
Вже жінка Ви з дитиною малою.
Та Ви в моїй душі не про запас,
І сталий образ Ваш завжди зі мною.
Ось вулицею Ви йдете з дитям.
Очима одне в одного стріляєм.
Якщо Ви одиначка - я навзаєм.
Додому повертаєте, а там9
Ви наче за кордоном. Я гадаю:
Що в тому домі? Добре в ньому Вам?
Запiзнiла зустрiч
© Copyright: Анатолий Малиновский 2, 2024
Свидетельство о публикации №124010404973
Свидетельство о публикации №124010404973
Рецензии