про Марусю Богуславку
звідки жорстокі такі яничари?
Адже вони мені — браття по крові,
чом же вбивати завжди наготові?
Бачу османські на них обладунки —
міцно ховають дитинства відлунки.
Очі звірячі, нелагідне серце...
Як же вони позабули кубельце?
Що відчуває цей нелюдь пикатий,
як він підпалює дідову хату?
Чом йому байдуже спів солов'їний,
як має походження він з України?
— О, це запитання хороше, мосьпане.
Походження — ще не ознака пошани.
Пройшов твій онук ту годівлю сувору
в полоні по знищенню віри і мови.
Хоч будеш на рід свій, як крапля, похожим,
без мови в родині ти жити не зможеш.
Немає, добродію, більшої кари,
ніж мовити мову чужу яничару.
https://www.youtube.com/watch?v=59ZCnLftV4g
Свидетельство о публикации №124010106119