Як часто губи зневажають
на піввідкритість інших губ
і без люби літа минають,
як поміж сіток вирезуб.
І я метаю в море невід
оцим думкам своїм услід,
не від нудьги чи спраги, не від
бажання, а зневіри від.
Плекає серце марні мрії,
солоний вітер в губи дме,
і море б'ється в ішемії
і більше сповіді не йме.
Світлина: Зінаїда Серебрякова. Портрет княжни Бебі Юсупової. 1925
про вирезуба та губи
© Copyright: Цветков Александр, 2023
Свидетельство о публикации №123122804501
Свидетельство о публикации №123122804501
Рецензии
