Ніколи не судіть чуже життя,
Чуже життя-це є закрита книга.
Ви у своєму наведіть пуття,
Щоб вас сумління совісті не засудило.
Життя дається всього лиш раз,
Його із гідністю треба прожити.
Тому на все завжди свій час,
Якщо не просять не треба і судити.
Ти не суди і не судимим будеш,
Бо доля в кожного на жаль своя.
Бо цінність ти свою загубиш,
І обезцінеться на жаль твоя душа.
Навчіться мовчати, мовчання-це золото,
Не втратьте можливість творити добро.
Буває від слів на душі дуже боляче,
Якщо в тих словах відсутнє тепло!!!
Н коли не суд ть чуже життя
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2023
Свидетельство о публикации №123122803469
Свидетельство о публикации №123122803469
Рецензии