Не сумуй, бо у тебе є я,
Ти сказав мені на досузі.
Та я з болем прийняла слова,
Бо слова як метелик на лузі.
Вони швидко взлітають у вись,
Розчиняються немов ті сніжинки.
Краще в очі мені подивись,
Подаруй теплоту хоч хвилинку.
Не зі мною...ти дуже далеко,
Ти даруєш на папері слова.
Хоч я сильна та дуже не легко,
Вірить в те, що у тебе є я.
Хочу вірити, що з тобою є завтра,
Бо майбутнього мабуть нема.
Твердить доля...як ляже карта,
Якось ляже таке вже життя.
Не тобою була я зігріта,
Не згорала в обіймах твоїх.
Та я вміла всю себе віддавати,
Та мене ти на жаль не зберіг.
Бо в терпіння є тоже межа,
Вона часто може прощати.
Душу ранив на жаль без ножа,
Не навчився як треба кохати!!!
Не сумуй
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2023
Свидетельство о публикации №123122707553
Свидетельство о публикации №123122707553
Рецензии