Про шлях. Из Лины Костенко. Перевод

       ...

Дали мира слишком
широки',
и порывам чувств
неравнозначны.
Оттого и первые шаги
чуть ли не по-детски
неудачны.
Безуспешны первые
стихи.
Безнадёжна первая
влюбленность.
И свершений, в общем,
никаких,
только чувства
одухотворенность.
Но года текут как
взвесь шуги,
время дарит медленные
силы.
Оглянёшься — первые шаги
вот уже и пылью
притрусило.
И смешно,
и грустно их судить.
Жизнь она — всегда
печаль и радость:
для того, чтоб хорошо
ходить,
нужно ведь и хорошенько
падать.

        ...

Світ надзвичайно широкий
має укладисті далі.
Від того і перші кроки
майже завжди невдалі.
Безпомічні вірші перші.
Нещасне перше кохання.
Немає ніяких звершень,
а тільки одні поривання.
А потім проходять роки,
з’являється стримана сила.
Поглянеш – а перші кроки
вже й пилом давно притрусило.
І смішно тобі, й сердито,
і ти забуваєш часто:
для того щоб добре ходити,
раз десять треба упасти.