Стоїть зажурена старенька,рідна хата
де на свята,так весело було
коли нас зустрічали мама й тато
на Трійцю, на Великдень, чи Різдво.
Стоїть зажурена старенька,рідна хата,
хоч і залишилась у рідному селі,
на сповіді,мов каюсь винувато,
знов згадую,як ми були малі.
Стоїть зажурена старенька,рідна хата
від неї пролягла в далекий світ дорога,
хоч стежку долі я пішов колись шукати,
та тягне знов і знов до рідного порогу.
Стоїть зажурена старенька,рідна хата
і блимає самотніми віконцями на ліс,
де вже батьків давно немає,ані брата
і бур'яном давно навколо двір поріс.
Стоїть зажурена старенька,рідна хата
і блимає віконцями у світ,
старенька хата,наче рідна мати,
здається,їй вже - кілька сотен літ.
Стоїть зажурена старенька,рідна хата
замість вікониць петлі вже одні,
я довго погляду не можу відірвати
чекаю світла в найріднішому вікні.
Батьк вська хата
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2023
Свидетельство о публикации №123122603918
Свидетельство о публикации №123122603918
Рецензии