А перед взором поезд дальний

Ты помолчишь, ты помолчишь,
Но перед взором – поезд дальний,
В котором к встрече ты спешишь,
Сквозь стук колёс и шум вокзальный.
И вот подарок – мы вдвоём,
Немой восторг в прикосновеньях,
Ведь столько ждали в сновиденьях
Любви широкий водоём…
И столько чувств в желанных красках,
Поёт нам осень в унисон –
Янтарная плывёт к нам ласка
И не берёт совсем нас сон…
А время, как же ты бежишь,
Ведь приближаешь расставанье –
Полгода вновь, воспоминанья
Нас будут тягостно кружить…

Вячеслав Шикалович
07.11.1967г. – 26.12.2023г.

А перед очі потяг дальній

Хоч красномовно ти мовчиш,
Та перед очі – поїзд дальній,
В якім  до зустрічі спішиш 
Крізь стук коліс і шум вокзальний.
І ось дарунок – ми удвох,
У дотиках німа є пристрасть,
Бо так чекали в сновидіннях,
Був свідком в цьому лишень Бог.
Є почуттів у фарбах, казка,
Співає осінь в унісон –
Нас полонить бурштину ласка
І не бере нас зовсім сон…
А час крізь пальці, як вода,
Бо наближає розставання –
Півроку знову в спогадах,
Де буть в зажури у кружлянні…

В'ячеслав Шикалович
07.11.1967 р. - 26.12.2023 р.