ВЕтры судьбы несут

 *        *        *

ВЕтры судьбы несут
Вдоль неясных дорог,
Звёзды сверху зовут,
Там где смотрит в нас Бог.
Недолёт, перелёт –
Цель, какая твоя?
Свет душа познаёт,
Слышу трель соловья…
Жизнь, царевна моя,
Что стремнины река –
Средь ромашек стезя,
Век один сквозь века.
Птицей взмыть в облака,
Где земля под тобой –
Опиши всё строка,
Расскажи мне гобой…
Что зовётся судьбой?
То, что Мойра спряла,
Мистики ли игрой
Подняла на крыла…
И ключ соль зазвучал
В тонкой ритмике струн –
Сам себе доказал
Предначертанность лун…

Вячеслав Шикалович
26.12.2023г.

   *        *        *

ВІтри долі несуть
В невиразний пролог,
Зорі зверху все звуть,
Де вдивляється Бог.
Недоліт, переліт –
Ціль яка є твоя?
Світ душа пізнає,
Чую трель солов'я…
О лелеко-життя,
Стромовина ріки –
Між ромашок стезя,
Вік один крізь віки.
Птахом злет між хмарин,
Де внизу вже земля –
Опиши в стрічці рим
Чорноока рілля…
Що є доля тоді?
Те, що Мойра сплела,
Містика, гра надій,
Підняли на крила.
Скрипки млосний наїв
В звичній ритміці струн…
Сам собі вже довів
Всю зумовленість лун…

В'ячеслав Шикалович
26.12.2023 р.