Риси всіх облич
Передбачувані, мов теореми,
Та не Ваші.
Чуттєві, мов сепія,
Але такі схематичні, повторювані,
Як біт драм-машини.
Драматизувати б тезу цю,
Верлібрами оповивши
Нотний стан Вергілія,
Так чуттєво колисають
Спогади літосхилами,
Трави перетворюються на
Гобелен,
Усміхнені птахи
Складені в ікебану,
Орігамі ж Вашої оригінальності
Пірнає в небо Парнасу,
А звідти - аж до Антверпена
Підкидує небесною гойдалкою
Автостопницю Евтерпу.
Замінивши бежеве інкогніто на
Гвинтокрильномаджентові шати,
Починає вона
Сонцесяйно позіхати.
Лiтнiй сюр
© Copyright: Марина Чиянова, 2023
Свидетельство о публикации №123122208262
Свидетельство о публикации №123122208262
Рецензии
