Зими сріблясте шумовиння,
Січнева знада завірюхи
У сяєві ліхтарнім лине...
По Дарвіна і січню - бруком!
З пітьми сніжинки виринають
І починають сяять...
Боже,
Яке видовище! Світ, наче
Рай, ласкаво - гожий.
Неголосно читаєш Блока,
А потім, у провулках сонних,
Цілуєш золотавий локон,
Як хвиля нас здійма бездонна.
Чарівність потаємна міста,
Що вдень гуде, шумить, працює
Увечері струмує хистко -
І я у відповідь цілую.
Де ж посміх наш, палкі обійми?
Слова - погані обереги...
Якщо загублена надія,
Нема снаги складати лего.
Та чар нічних троянди квітнуть,
Левкоїв ніжність, сині-сині
Волошки неба зорі витнуть -
Де над каскадом ми донині.
Фото из интернета в обработке автора
Яке видовище...
© Copyright: Любовь Иващенко-Сизых, 2023
Свидетельство о публикации №123120605493
Свидетельство о публикации №123120605493
Рецензии