Новий рик знов постукав...

Новий рік знов постукав до хати,
Знову торбу дарунків приніс.
Мусим двері йому відчиняти
Та приймати в дім кожен сюрприз.

Час останній... дарунків багато,
Що зривають з очей сліз потік.
Міцну віру потрібно всім мати,
Щоб прожити ще один рік.

А думки за думками вирують,
Як складеться подальше життя?!
І новини погані мандрують,
Смутком сповнивши всі почуття.

Як робота? Навчання? Як діти?
Плани наші руйнуються вщент...
А потрібно все рівно нам жити,
Й на важливе робити акцент.

Так, живемо в часи ми останні,
Чуєм кроки Христа на землі,
Скрізь події значні, вирішальні,
Світ навколо без світла - в імлі.

Важко морок увесь розігнати
Та змінити навколишній світ,
Щоб спроможний він був співчувати,
Та за вчинки свої давав звіт.

Але призвані ми говорити
Слово Боже та кликати всіх.
Тільки Бог може серце змінити,
Подолавши темряву та гріх.

Наша віра - як світло для світу,
Коли відчай долаємо ми.
Попри все вмієм щиро радіти,
Не лишаючи місця пітьмі.

Новий рік... знову він на порозі,
Чи готові ми в нього війти?!
Всім терпіння бажаємо в Бозі,
В Ньому спокій надійний знайти.

Бог дорогу життя вашу знає,
Кожен крок, кожен день, кожен рік.
Поруч з вами завжди прибуває
Й береже весь призначений вік.

27 листопада 2023 р.