Один

На душі, як у коморі.
Поміж сутінків один
Сірий день в віконнім створі
Незатулених гардин.

Тільки білим пухом мокрим
Повкривало навкруги,
Тільки дах і сніг, та окрім,
Окрім сталої нудьги.

Знов і знов закреслить іній,
Знов і знов закрутить вир
Сумувань нестертих ліній
Та додасть зими пунктир.

Знов і знов шпигнуть наразі
Шпильки власної вини
І вікно зі скрипом пазів
Здавить голод дров’яний.

Несподівано портьєри
Розійдуться в розріз меж-
І богинею феєрій
Ти, як фея увійдеш.

Увійдеш, мов в кафетерій
В чомусь білому, мов ртуть,
У чомусь із тих матерій,
Коси з котрими плетуть.

P.S. переклад вірша Пастернака


Рецензии
Миколо, перше враження після прочитання - гарно.
Насправді гарно.
Що, на мою думку, сюди не пасує: "створі", і ще двічі вжитий іменник "сталий", щось воно не те.))
Найкраще Вам вдались третій та передостанній катрени.

Надия Медведовская   29.11.2023 07:55     Заявить о нарушении
Не знаю як та не так

Николай Чельтер   29.11.2023 08:23   Заявить о нарушении
Надю, дякую за нищівну критику. Я дещо виправив. Замінив слово сталої на слово власної. Тримаємось один одного.
:)))

Николай Чельтер   30.11.2023 10:06   Заявить о нарушении
Здрастуйте, Миколо - власне, гарний варіант на заміну, але в публікації все лишилось по-старому. Чи Ви чекали навмисне мого відгуку, перш ніж виправити?))

Це не була нищівна критика, так, пара дружніх зауважень.
Щось мені не хочеться займатись критикою - свого часу накритикувалась.))))

Надия Медведовская   30.11.2023 11:14   Заявить о нарушении
Sori
А я думав, що це приносить вам не аби яке задоволення, як кату катування. Звичайно це жарт! Але в кожному жарті є доля жарту
🌝

Николай Чельтер   30.11.2023 14:38   Заявить о нарушении