У Кам'янці, що на Поділлі,
давно погаснув дух рутенців,
проте наснагу до свавілля
тримає Бастіон Вірменський.
Немов по бруку Ельсінора,
повзе слимак несамовитий,
він став жаліти позавчора,
що завтра може бути вбитий.
Героя не пізнаєш зовні,
йому увага маловарта,
він прагне вижити сьогодні,
аби не бути вбитим завтра.
Бери, жовнір, завоювання -
труну пластмасову, грошову.
Не буде бісові прощання,
Як перемоги без Азова.
про Вiрменський Бастiон
© Copyright: Цветков Александр, 2023
Свидетельство о публикации №123112200780
Свидетельство о публикации №123112200780
Рецензии