про Велику Ведмедицю
оксамитовий капелюш,
а на луках, де влітку зелено,
лише згадки про квіт бриндуш.
Сяють зорі — яскраві вервиці.
Бачиш, ковшик у вишніх врат?
В цьому ковшику — сни ведмедиці
про повернення ведмежат.
Ще не вкрила поверхню озера
перша шумка зимових криг.
Де ведмедиці взяти розуму,
як позбутись журби вериг?
Я не знаю, не знаю, скільки ще
їй дивитися сни щодня.
В неї тільки велике прізвище
і маленьке ведмеденя.
Свидетельство о публикации №123111805140