дивлячись здалеку

Я вже пожив, а наче знову
ніяковію. Боже ж мій!
Моя жага, моя любове,
стає нечуваною тіль,
неначе спрага — не вщухає,
неначе пломінь — повстає,
і за які гріхи, не знаю,
вона спустошує мене.
І в цім жару, і в цьому палі
жадаю тільки одного:
нехай краплинами, дедалі,
тягти любовне це питво.

Світлина:Ендрю Уайєт. Helga Looking from Afar. 1960.


Рецензии