Свята в ра

Свята віра

Всі пам'ятають- був той час
коли в злагоді люди жили,
Вітали радісно усіх
І не гнушалися чужими:
Для всіх був в хаті хліб і сіль
Навіть сухарика ділили.
Та все минуло, ні вітринки
Не залишилось з тих часів.
З корінням вирвана сторінка
В нащадки дала ворогів
Які, з утроби материнської,
Не цінять те що Бог створив.

А було свято і молитва,
І пахло ладаном в церквах,
І кожний вогничок на свічці
Миготїв світлим  каяттям.
Там дух священний і небесний
Гладив у кожного чоло,
Вселяв їм віру, в час ненасний
І піднімав з колін народ.
Там відкривався мир таємний
І, за святими ворітьми,
Золотом вишиті  хоругви
В мир поколіннями несли.
Хрестився люд весь православний,
Вірив в Христове розп'яття,
В молитвах віру свою славив
І воскресіння божества.
В молитві падав на коліна,
Вірив - прийде найкращий час
Коли, віками, покоління
Не будуть знати що є крах.

Тліє ще в нас ота молитва
Щоб оправдати те життя
Де люди стали ворогами
І поїдом святе їдять.
І їсть уже сусід сусіда,
брат брата їсть, свою родину,
буває навіть що родина
їсть поїдом свою дитину...
Завіт закинувши за пліт
Кругом один одного їсть.
Вже тої святості нема,
Бо, навіть в церкві, йде війна.
І, прикриваючись хрестом,
Торгують Богом і постом:
Ту святість, що була в душі,
Давно продали за гроші.
Куда поверне ця дорога?
Свій гріх повісили на Бога?
А на землі кровавий слід -
Безславний злочин для народів,
для всіх погиблих і живих...
В гріху великім ми живемо,
Його плоди гіркії жнемо,
Та не вспіваємо самі
Оплакати своїх синів,
Яким самі подали плід-
Терпкий терен, твердий, як лід.
Погряз в війні весь білий світ,
В злобі всю землю полосує
І люди гинуть на війні.
Ми грішні всі! Нас Бог не чує,
Бо править душами не він,
А той,хто дух вражди гуртує,
Щоб оправдати свій почин.
Життя летить як вітровій.
Якщо наступить в світі мир
Всі понесем до плащаниці
Ворожу долю, сором свій,
Щоб добре сіяти насіння
На віки вічні поколінням.
В житті наступить Новий Вік!
На землю ступить Божий слід!
І будуть люди добре жити!
І буде радуватись світ!
Тільки б біду ту пережити.


Рецензии