Я божеволів від тебе, чманів.
Я забував про сенс і жив минулим
Календарем непересічних днів
і наставав собі я сам дошкулим.
Я присипляв свій сон, голодував,
і не звертав уваги на довкола.
Я чув найпершу із твоїх октав,
і заповняв останню альвеолу
Своїх грудей переливанням нот
Твоїх мелодій, чорно-білих клавіш.
І марив я, що ти від всіх скорбот
і збавиш вчора і прийдешнє явиш,
Аби знайти знедоленим, в облозі,
Собі рятунок і спочин у бозі.
https://www.youtube.com/watch?v=B28j2Eud5wE
за мотивами 181-го
© Copyright: Цветков Александр, 2023
Свидетельство о публикации №123111104252
Свидетельство о публикации №123111104252
Рецензии
