Олесь Бердник. Переступи межу

Переступи межу. Жизнь  с Тайною граничит.
Стряхни с души своей сомненье, пепел, ржу.
Ужель не слышишь – клин за тучами курлычет?
Переступи межу. Переступи межу.

Сурово глянь вокруг, спроси себя в сомненье:
   – Кого, меня ль тут ждут? Чему же я служу? –
Кто в небо не растёт – тот обречён на тленье.
Переступи межу. Переступи межу.

Средь сонма голосов есть высший, он пророчит:
   – Что свяжешь ты в душе, то в Вечности свяжу!
Под ноги не смотри. Воздень на Тайну очи.
Переступи межу. Переступи межу.


Оригинал

Переступи межу

Переступи межу. І вийди в таємничість.
Дмухни за вітром сумнів, попіл та іржу.
Хіба не чуєш – ключ за хмарами курличе?
Переступи межу. Переступи межу.

Суворо глянь довкіл і запитай сумління:
   – Кого чекають тут? І що я бережу? –
Хто в небо не росте – приречений на тління.
Переступи межу. Переступи межу.

Багато голосів. Та лиш один – пророчий:
   – Що зв’яжеш у душі – те в Вічності зв’яжу!
Під ноги не дивись. Здійми до Тайни очі.
Переступи межу. Переступи межу.