Евген Маланюк. Зловещее

Пророчит вновь закат недобрый
Из кровянистой мешанины,
Что мы погибнем, будто обры,
Оставив степи и руины.

Исчезнут хижины и виллы,
В огне пожаров жизнь прервётся,
И только вещий свист Сивиллы
Слепою бездной пронесётся.

Всевышней волею засветит
В умершем небе пентаграмма,
И новый Нестор знак отметит
В пустынной катакомбе храма.


Оригинал

Зловісне

Знов захід буряний. Недобрий.
Знов пророкує кров’ю літер,
Що ми загинем, яко обри,
Щo буде степ, руїна й вітер,

Що почорніє світ сей білий,
Що все живе пожруть пожежі,
Що тільки віщий свист Сібілли
Лунатиме в сліпім безмежжі.

Сузір’ям скаже Бог вознести
У мертвім небі пентограмму,
Й новий про це напише Нестор
В самотній катакомбі храму.

1924


Рецензии