Владимир Кобылянский. Так смутно прекрасны...
Так смутно прекрасны осенние дни,
Как с шелестом жухлым листва опадает,
Тот шелест за летом усопшим рыдает,
Глухим причитаньем родни –
Так смутно прекрасны осенние дни...
Краса перехода – красотам краса...
Прекрасна листва, что опала под ноги, –
Как смертью цветастой покроет дороги,
Ясней с каждым днём небеса.
Краса перехода – красотам краса.
Оригинал
***
Так смутно прекрасні осіннії дні,
Як з шелестом листя пожовкле спадає,
Нечутно той шелест за літом ридає,
Що вснуло в сосновій труні –
Так смутно прекрасні осіннії дні…
Краса переходу – найвища краса…
Прекрасне те листя, що впало під ноги, –
Як трупом засохлим покриє дороги,
Ясніше стають небеса.
Краса переходу – найвища краса.
1916–1917
Свидетельство о публикации №123110703451