Николай Чернявский. Глубокий плуг прошёл полями...

***

Глубокий плуг прошёл полями
Моей задумчивой души,
И пали вслед ему стеблями
Цветы, чтобы умереть в глуши.

Заря сожглась в своём расплаве.
В короне звёзд выходит ночь.
Запряталась луна в дубраве
И облака сплывают прочь.

Скажи мне… Впрочем, нет, не нужно:
Сама ты плуг тот провела…
И звёздный свет покрыл жемчужно
Цветов затерянных тела!..


Оригинал

***

Глибокий плуг пройшов полями
Моєї тихої душі,
І впали в слід йому стеблями
Квітки, щоб вмерти у глуші.

Зійшла зоря. В яснім покрові,
В короні зір виходить ніч.
Сховався місяць у діброві.
Останні хмари плинуть пріч.

Скажи ж мені… Але не треба:
Сама ти плуг той навела…
І бачать ясні очі неба
Квіток загублені тела!..

1888 – 1895


Рецензии