Давайте будем шанувати осінь,
Її відвоювали нам солдати.
Ту осінь, що стеле з листя простинь,
І нам нагадує про ті щасливі дати.
Бо десь вони стоять на крок від смерті,
Щоб ми із вами втішались красотою.
Самі найкращі, сильні і відверті,
В нас літо, осінь, а вони на полі бою.
Вона дарує тепло, любов, надію,
Щоб був на небі мир і на землі.
Бо десь воюють сини за наші мрії,
Там осінь плаче кривавими слізьми.
Там коло ніг не листя, там скачуть кулі,
І кожний хоче остатися живим.
Шануйте те, що вам дарує доля,
Осінній спокій, що відвойовують сини!!!
ОС НН Й СПОК Й
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2023
Свидетельство о публикации №123110407455
Свидетельство о публикации №123110407455
Рецензии