Максим Рыльский. На пороге гость стеклянный...

***

На пороге гость стеклянный –
Дождь весенний голубой...
Ложе в горнице духмяной
Кто постелет нам с тобой?

Кто под рокот барабанный,
Влажно бьющийся в ушах,
О любви напомнит странным
Беглым огоньком в глазах?

Кто? Зовут как? Как смеётся?
Как целует? Мне чудно...
К сердцу ль моему прижмётся,
позабытому давно?


Оригинал

***

На порозі гість веселий —
Дощ блакитний, весняний…
Хто постелю нам постеле
У світлиці запашній?

Хто під вогке рокотання
Малих крапель по шибках
Нагадає про кохання
Дивним огником в очах?

Хто? Як зветься? Як сміється?
Як цілує? І кого?
Чи до серця пригорнеться
До забутого мого?

1919


Рецензии