Йшла Осінь… Залишала всюди
Яскраві барви чарівні.
Все прикрашала: гори, луки,
Співала радісно пісні.
На синім небі малювала
Хмаринок білих пелюстки,
Привітно з вітром жартувала,
Казала щось про спів гучний.
Дивилась довго на пейзажі
І додавала кольорів,
Не забувала про деталі,
Щоб горобини кущ дозрів.
Та вже пора і відпочити,
Пройтись стежками під зонтом,
Бо дощ частіше став кропити,
І хмари схожі на потвор…
У напівсні вже вся природа,
Пташок не чути у садах,
Повільно нароста тривога
На мовчазних ланах, шляхах…
Вже зранку подихом зимовим
Холодний вітер обдає…
Диктує час свої вимоги,
Нові накази видає…
Пора вiдпочити
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123110403811
Свидетельство о публикации №123110403811
Рецензии
Гарний вірш. Дуже красива пейзажна лірика. Сподобалось 🍁🍂
Соня Арутюнова 09.11.2023 22:34 • Заявить о нарушении
Соня Арутюнова 09.11.2023 22:34 • Заявить о нарушении
Дякую, Соня, за ваші коментарі. Обов'язково зайду до вас у гості. Почитаю. Мабуть, у вас добре серце і щира душа, якщо можете так підтримувати і відчувати поезію.
Галина Чехута 10.11.2023 13:26 Заявить о нарушении
Галина Чехута 10.11.2023 13:26 Заявить о нарушении