Коли зима розгорне...
І відчаю - чека завій,
Коли зима розгорне знову
Ночей жеврІючий сувій.
Але ж лелітки золотаві
В краплинах дощових - живі,
І небо хилиться до ставу:
Синь чарівна стікає з віт.
Калина ніжного кохання
У хащах рОків не згаса:
Душа віки стоїть на ганку,
Дитину - спомин колиса!
Свидетельство о публикации №123110105839