Коли зима розгорне...

Осінній човен співу повен
І відчаю - чека завій,
Коли зима розгорне знову
Ночей жеврІючий сувій.

Але ж лелітки золотаві
В краплинах дощових  - живі,
І небо хилиться до ставу:
Синь чарівна стікає з віт.

Калина ніжного кохання
У хащах рОків не згаса:
Душа віки стоїть на ганку,
Дитину - спомин колиса!


Рецензии