Достатньо закрити очі, аби знову з тобою зустрітись.
Достатньо закрити руками вуха, щоб голос знову почути.
Та, знаю, що перестанеш кожної ночі снитись
Лиш тоді, коли зможу поруч тебе відчути.
Мабуть, це таки, дійсно, дивно - тебе кохати.
З журбою дивитись внікуди, просто у горизонт.
Любов до тебе - мої власні пухнасті грати,
А відстань між нами - наче шлях на ешафот.
Я не знаю, чи можна вважати, що це вже твоя перемога -
Що схилилася перед тобою моя українська краса.
Але явно від сліз, а не сміху поруч мене мокра підлога,
То чи правда ці почуття дарував мені не диявол, а небеса?
Кара чи нагорода
© Copyright: Божена Ведмедовская, 2023
Свидетельство о публикации №123102500359
Свидетельство о публикации №123102500359
Рецензии
