Армену. Або про жовтень i виноград
На вітрі ще дрижить листва дерев,
втім, вже без меду знемагають соти,
і луки томляться під гнітом димних мев.
Без зрілості з лози звисають грона,
немовби сироти в оточенні журби,
і падають знесиленими в лоно,
зазимкам першим здаючись без боротьби.
Так починається крутінь оточень,
і самота собі не віднаходить місць,
стають такими дощовими ночі,
що безкінечність врешті поглинає мить.
світлина: Мартірос Сарьян. Виноград. 1943
Свидетельство о публикации №123102502169