Бурхлива злива
Зігрій теплом мої долоні.
Душа покірна, серце норовливе,
Скажено так пульсують скроні.
Ми в ночі як в останні закохались,
Ці очі як на небі зорі сяють.
Даремно довго милий(мила) ми вагались,
Коханні ті - хто душу зігрівають.
А за вікном бурхливі зливи,
У когось мерзнуть ще долоні.
Так, непокірні душі, норовливі,
Від розпачу у нас сивіють скроні.
2023
Свидетельство о публикации №123101705024