Очі не збрешуть, якщо в серці кохання,
І відзеркалять все, як на духу.
В них прочитати можна признання,
Поглядом можна сказати: "Люблю"
В них сподівання випромінюють мрії,
Загоряються щастям неначе зірки.
В них роквітає весна при надії,
І відблиском сяють щасливі зрачки.
Глибоко можна у них потонути,
Можна взлетіти, аж до небес.
Вони лічать душу. бо вміють любити,
І теплотою знімають нам стрес.
Вони надихають...полонять коханням,
Дарують безцінну щасливу нам мить.
Очі не збрешуть і знов на світанні,
Іще раз покажуть, як треба любить!!!
БЕЗЦ НН МИТ
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2023
Свидетельство о публикации №123101400509
Свидетельство о публикации №123101400509
Рецензии